Досліджено досвід самодостатності за умов розділення двох суперечливих традицій: теїстичного і нетеїстичного містицизму з тенденцією перетворення людиною своїх станів, а також постнетеїстичного містицизму, що заперечує насильницьке перетворення та скептично ставиться до перетворювальної діяльності, зокрема до перетворення людиною власних станів. На підставі критерію аналізу концепцій самодостатності виявлено в історичних змінах містичної культури нові взаємини між ненавмисним характером виникнення самодостатності та стимульованим станом самодостатності в містичній культурній традиції, визначено розуміння дійсно самодостатнього переживання в сучасних концепціях як рівноважного стану природних і культурних впливів на людину. Зауважено, що результати дослідження дозволяють по-новому осмислити шляхи та способи перетворення людиною своїх переживань, у тому числі самодостатніх, виявити основні тенденції у розвитку теорії переживання самодостатності.

Розкрито засади метанауки як ненаукової (поза- й інонаукової) картини світу, зокрема, релігійної, містичної, езотеричної та естетичної. Розглянуто такі питання, як структурність метанауки, буття метанаукових положень, метанаука та наука, метанаукове різноманіття, істиність розуміння в метанауці. Увагу приділено розгляду онто-, гносео-, аксіологічного, соціального, етичного, естетичного аспектів метанауки.

Розглянуто релігію, містику, естетику та художню діяльність людини як ненаукову основу світу. Увагу приділено таким питанням, як буття релігійно-містичного й естетичного в ненауковій картині світу, наукова картина світу в різноманітності спрямованостей і в зіткненні з науками. Проаналізовано онтологічний, гносеологічний, аксіологічний і соціальний аспекти даної проблематики.

Рассмотрены религия, мистика, эстетика и художественная деятельность человека как ненаучная основа мира. Уделено внимание таким вопросам, как бытие религиозно-мистического и эстетического в ненаучной картине мира, научная картина мира в разнообразии направленностей и в столкновении с науками. Проанализированы онтологический, гносеологический, аксиологический и социальный аспекты данной проблематики.

Досліджено особливості ІНШОГО постмодерну, одним із предметів якого є певний стан людини, що має зміни власної свідомості, свої особливості та потребує встановлення істини. Зазначено, що виведені закони та критерії не суперечать структурам і категоріальним системам класичної та некласичної філософії. Встановлено, що некласична філософія розглядає розум, вплетений у світ, але філософія у своїх категоріальних структурах значною мірою відсторонюється від безпосереднього досвіду. Тому й виникає необхідність розглянути такий інтимний стан людини, як стан ІНШОГО. Наголошено на важливості вибору такої цінності, як людське життя в різних особливих проявах свідомості, до чого ведуть істини релігієзнавства, релігійно-містичної культури, а також філософії в цілому.

Досліджено особливості інституту диктатури в Стародавньому Римі. Приділено увагу питанням гуманітарної освіти за умов сучасних глобалізаційних змін. Розглянуто реконструктивний підхід як методологію адаптації теорії управління до управлінської практики. Охарактеризовано довіру як фактор формування громадянського суспільства. Визначено лексичні особливості політичних промов Байдена. Акцентовано увагу на ролі проблеми екзистенційного вибору (Ж.-П. Сартр) у гуманітарному розвитку України. Висвітлено сутність та вираження державної влади. Увагу приділено впливові процесу поширення сучасних технологій на злочинність. Досліджено європейські орієнтири трансформації енергоінформаційної політики на муніципальному рівні. Розглянуто роль людини в розвитку цивілізації. Висвітлено теоретико-методологічний аспект особливостей національного механізму формування гендерної рівності.

Досліджено особливості наукового і філософського знання, одним із предметів яких є філософія науки, яка має певні закони, має свої критерії встановлення істини. Ці закони і критерії філософії науки не суперечать структурам і категоріальним системам як теоретичної науки так і філософії. Встановлено, що некласична філософія розглядає розум, вплетений в світ. Але філософія в своїх категоріальних структурах значною мірою відсторонюється від безпосереднього досвіду. Тому і виникає необхідність в обов'язковому посиланні на факти, перевірені практикою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 + Ю812.252.2

Рубрики:

Естетика

Символи в мистецтві. Образ і метафора

Шифр НБУВ: ВА859576 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутнісні основи гетерології; досліджено особливості стану Іншого, що є предметом гетерології. Гетерологія, одним із предметів якої є Інший, певний стан людини, що має зміни власної свідомості, має свої особливості та потребує встановлення істини. Закони і критерії гетерології, виведені в монографії, не суперечать структурам і категоріальним системам як класичної філософії, так і некласичної. Монографію призначено для наукових співробітників, які цікавляться проблемами сучасної філософії, релігієзнавства, філософії релігії, філософії культури, психології. Некласична філософія, розкриваючи особливості гетерології, розглядає розум, вплетений у світ. Хоча філософія своїми категоріями відсторонюється від безпосереднього досвіду, гетерологія наближує абстрактні категорії до конкретики психічного життя людини. Монографія орієнтує гетерологію та її предмет дослідження стану Іншого до конкретних проявів психічного життя людини, де людське життя представлене в різних особливих проявах свідомості, про що стверджують істини як сучасної філософії, релігієзнавства, релігійно-містичної культури, так і філософії в цілому.

Досліджено особливості ІНШОГО постмодерну, одним із предметів якого є певний стан людини, що має зміни власної свідомості, має свої особливості та потребує встановлення істини. Визначено закони та критерії, що, не суперечать структурам і категоріальним системам як класич¬ної філософії, так і некласичної. Встановлено, що некласична філософія розглядає розум, вплетений в світ, але філософія у своїх категоріальних структурах значною мірою відсторонюється від безпосереднього досвіду, тому виникає необхідність розглянути такий інтимний стан людини, як стан ІНШОГО. Зазначено, що монографія орієнтує на важливість вибору такої цінності, як людське життя в різних особливих проявах свідомості, до чого ведуть істини як релігієзнавства, релігійно-містичної культури, так і філософії в цілому.

Розкрито сутнісні основи гстерології, досліджено особливості стану Іншого, що є предметом гетерології. Гетерологія, одним із предметів якої є Інший, певний стан людини, яка мас зміни власної свідомості, має свої особливості і потребує встановлення істини. Закони і критерії гетерології, виведені в монографії, не суперечать структурам і категоріальним системам як класичної філософії, так і некласичної. Монографію призначено для наукових співробітників, які мають цікавість до проблем сучасної філософії, релігієзнавства, філософії релігії, філософії культури, психології. Нскласична філософія розкриваючи особливості гетерології, розглядає розум, вплетений в світ. Хоча філософія своїми категоріями відсторонюється від безпосереднього досвіду. А гетерологія наближує абстрактні категорії до конкретики психічного життя людини. Монографія орієнтує гетерологію, її предмет дослідження стан Іншого, до конкретних проявів психічного життя людини, де людське життя представлене в різних особливих проявах свідомості, про що стверджують істини як сучасної філософії, релігієзнавства, релігійно-містичної культури, так і філософії в цілому.